Верховний Суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

Київ

справа № 802/256/17-а

адміністративне провадження № К/9901/35364/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Стокпорт" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2017 (суддя Мультян М.Б.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 (головуючий суддя Загороднюк А.Г., судді: Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О.) у справі № 802/256/17-а за позовом ТОВ "Стокпорт" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОКПОРТ" (далі - ТОВ "СТОКПОРТ") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що надана позивачу індивідуальна податкова консультація, у якій відповідач роз`яснив, що згідно з пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків, тобто якщо 25 відсотків або більше статутного капіталу належить юридичним особам, які є платниками податків на загальній системі, крім того у відповідності до пп.291.5.7 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку фізичні та юридичні особи-нерезиденти, суперечить приписам Податкового кодексу, адже вважає, що юридична особа, засновником якої є іноземна юридична особа, яка оподатковується за правилами іншої держави, може обрати спрощену систему оподаткування.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2017, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017, відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Ухвалюючи такі рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відповідність змісту податкової консультації приписам ПК України, норми якого дають підстави для висновку, що право платника податків перейти на спрощену систему оподаткування не є безумовним, а містить певні обмеження. Зокрема, таким обмеженням є склад засновників платника податків, їх правовий статус та частка у статутному капіталі платника, а також можливість їх перебування на спрощеній чи загальній системі оподаткування.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на неправильне застосування судами попередніх інстанцій п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, згідно з яким не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків. Вважає, що Податковий кодекс не містить обмежень щодо системи оподаткування іноземних юридичних осіб, які є засновниками юридичної особи - платника єдиного податку. Відтак, вважає, що юридична особа, засновником якої є іноземна юридична особа, яка оподатковується за правилами іншої держави, може обрати спрощену систему оподаткування. Доводи касаційної скарги аналогічні доводам апеляційної скарги.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 жовтня 2016 року ТОВ "СТОКПОРТ" звернулось до Головного управління ДФС у Вінницькій області із заявою про надання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі стосовно питання: чи може юридична особа обрати спрощену систему оподаткування, у разі якщо розмір частки у статутному капіталі такої юридичної особи дорівнює або перевищує 25 % та належить іноземній юридичній особі, що зареєстрована та сплачує податки на території у відповідності до права Великобританії?

22 листопада 2016 року листом № 2002/10/02-32-12-02 Головне управління ДФС у Вінницькій області надало податкову консультацію в силу якої податковий орган дійшов висновку, що згідно з пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків, тобто якщо 25 відсотків або більше статутного капіталу належить юридичним особам, які є платниками податків на загальній системі.

Вважаючи індивідуальну податкову консультацію такою, що не відповідає нормам законодавства, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Касаційний суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

За визначенням підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до положень статті 52ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.

Що ж стосується суті питань, які відображені в оскаржуваній податковій консультації, слід зазначити наступне.

В силу вимог положень п. 291.1 - 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп фізичні та юридичні особи - нерезиденти (п.п. 291.5.7 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.14.1.122 п.14.1 ст. пп.14 Податкового кодексу України нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно пп. 14.1.213 п.14.1 ст. пп.14 Податкового кодексу України резиденти - це, зокрема, юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами.

Відповідно до п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Аналіз вказаних норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що право платника податків перейти на спрощену систему оподаткування не є безумовним, а містить певні обмеження. Зокрема, таким обмеженням є склад засновників платника податків, їх правовий статус та частка у статутному капіталі платника, а також можливість їх перебування на спрощеній чи загальній системі оподаткування.

Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що юридична особа, не може бути платником єдиного податку першої - третьої груп суб`єктів господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, в тому числі іноземним юридичним особам (нерезидентам), дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Наведене, а також зміст встановлених фактичних обставин свідчить, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі прийняті за правильного застосування вказаних норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги наведеного не спростовують й підстави для її задоволення відсутні.

Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Стокпорт" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник,

Судді Верховного Суду