ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 листопада 2015 р. № 896
ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ
провадження господарської діяльності
з ветеринарної практики
Загальні положення
1. Ці Ліцензійні умови розроблені відповідно до Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” (далі — Закон) та визначають вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатом, а також вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики (далі — заява про отримання ліцензії).
2. Дія цих Ліцензійних умов поширюється на суб’єктів господарювання, що зареєстровані в установленому законодавством порядку як юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять господарську діяльність з ветеринарної практики, та на фізичних осіб — підприємців, які провадять таку діяльність.
Ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики (далі — ліцензія) для її отримання — відповідати цим Ліцензійним умовам.
3. Терміни у цих Ліцензійних умовах вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про ветеринарну медицину” та Законі.
4. Господарську діяльність з ветеринарної практики можуть провадити на всій території України юридичні особи, а також фізичні особи — підприємці — спеціалісти ветеринарної медицини на підставі ліцензії, за наявності матеріально-технічної бази, необхідної для провадження відповідного виду діяльності, та за умови виконання такими особами кваліфікаційних, організаційних, кадрових і технологічних вимог, передбачених цими Ліцензійними умовами.
5. Здобувач ліцензії для її отримання подає органові ліцензування заяву про отримання ліцензії (додаток 1) у спосіб, визначений частиною першою статті 10 Закону.
6. У разі наявності у здобувача ліцензії — юридичної особи філій, інших відокремлених підрозділів, за місцем розташування яких провадитиметься господарська діяльність з ветеринарної практики, а у здобувача ліцензії — фізичної особи — підприємця — місць провадження господарської діяльності з ветеринарної практики у заяві про отримання ліцензії зазначається їх місцезнаходження.
Вимоги цих Ліцензійних умов поширюються на місця провадження господарської діяльності ліцензіата, які зазначені в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням внесених до них змін, поданих ліцензіатом органові ліцензування).
7. До заяви про отримання ліцензії додаються такі документи:
відомості суб’єкта господарювання щодо матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності з ветеринарної практики (додаток 2);
відомості суб’єкта господарювання про наявність спеціалістів, що мають освітній і кваліфікаційний рівень, необхідний для провадження господарської діяльності з ветеринарної практики (додаток 3);
засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують освітній та кваліфікаційний рівень спеціалістів, необхідний для провадження відповідного виду господарської діяльності;
копія паспорта керівника здобувача ліцензії (його довіреної особи) з відміткою контролюючого органу про повідомлення про відмову через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (подається тільки фізичними особами — підприємцями, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючий орган);
опис документів, що подаються для отримання ліцензії, у двох примірниках (додаток 4).
8. Ліцензіат зобов’язаний подати органові ліцензування не пізніше ніж протягом одного місяця з дня настання змін у даних, які зазначені в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії, відповідне повідомлення у письмовій формі разом з документами, які підтверджують зазначені зміни, або їх засвідченими копіями.
9. Ліцензіат може подати органові ліцензування заяву про анулювання ліцензії в довільній формі із зазначенням причин та підстав її анулювання.
Організаційні вимоги
10. Ліцензіат повинен мати на праві власності, оренди або іншому праві користування адміністративне приміщення; матеріально-технічну базу (в тому числі з урахуванням необхідності виконання спеціалізованих видів робіт та надання ветеринарних послуг); штатну чисельність спеціалістів ветеринарної медицини (виконавців робіт залежно від видів робіт та рівня забезпечення матеріально-технічної бази) відповідного рівня підготовки та освітньо-кваліфікаційного рівня; нормативно-правові акти та нормативно-технічну документацію.
11. Ліцензіат та/або спеціаліст ветеринарної медицини (виконавець робіт) під час провадження господарської діяльності з ветеринарної практики повинен:
1) вживати заходів для забезпечення охорони території від занесення збудників особливо небезпечних хвороб тварин;
2) проводити амбулаторне і стаціонарне лікування тварин із забезпеченням ефективного та безпечного застосування ветеринарних препаратів;
3) вживати заходів для запобігання перенесенню хвороб тварин через товари, засоби догляду за тваринами і супутні об’єкти;
4) вивчати епізоотичний і ветеринарно-санітарний стан, аналізувати причини захворювання, падежу та неплідності тварин, рекомендувати заходи щодо профілактики;
5) у разі підозри на гостроінфекційні захворювання вживати відповідних заходів і повідомляти головного державного ветеринарного інспектора району (міста);
6) у разі встановлення випадків інфекційних хвороб чи появи підозри на наявність особливо небезпечних хвороб тварин давати рекомендації власникам тварин або продукції тваринництва щодо тимчасових обмежень переміщення тварин, сировини, кормів тваринного походження, їх реалізації, використання для споживання продуктів тваринництва, а також щодо переробки тваринницької сировини, яка не відповідає ветеринарно-санітарним вимогам;
7) неухильно дотримуватися виконання нормативно-правових актів щодо боротьби з хворобами тварин, зберігання біопрепаратів і медикаментів;
8) вживати заходів, спрямованих на забезпечення захисту населення від хвороб, спільних для людей і тварин;
9) у разі проведення лікувально-профілактичних та ветеринарно-санітарних заходів подавати в установленому порядку звіти та оперативну інформацію відповідній територіальній установі ветеринарної медицини;
10) за необхідності здійснювати для встановлення діагнозу патолого-анатомічні розтини загиблих тварин, готувати відповідні висновки, складати акти або протоколи розтину та давати рекомендації власникам таких тварин щодо порядку захоронення або утилізації їх трупів;
11) з метою своєчасної діагностики хвороб тварин організовувати з дотриманням вимог безпеки доставку патологічного матеріалу в лабораторію ветеринарної медицини для проведення лабораторних досліджень та оцінки якості кормів і води.
12. Ліцензіат повинен забезпечувати зберігання у паперовому та/або електронному вигляді документів, які використовуються (складаються) під час виконання робіт та надання ветеринарних послуг, у порядку та строки, встановлені законодавством у сфері архівної справи та документообігу.
13. Ліцензіат повинен протягом строку дії ліцензії забезпечувати зберігання документів, копії яких подаються органові ліцензування, та документів (їх копій), які підтверджують достовірність даних, що зазначаються здобувачем ліцензії у документах, які подаються органові ліцензування.
14. У разі припинення провадження господарської діяльності з ветеринарної практики за місцем провадження діяльності ліцензіат зобов’язаний протягом десяти робочих днів з дати припинення повідомити про це орган ліцензування у письмовій формі.
Технологічні вимоги
15. Діяльність з ветеринарної практики провадиться у приміщеннях, які поділяються за рівнем забезпечення матеріально-технічної бази на: клініки ветеринарної медицини, амбулаторії ветеринарної медицини, пункти ветеринарної медицини.
Надання послуг спеціалістами ветеринарної медицини клінік та амбулаторій ветеринарної медицини провадиться стаціонарно (у приміщеннях клініки та амбулаторії ветеринарної медицини) або з виїздом до господарств різної форми власності.
16. В умовах клініки ветеринарної медицини амбулаторно або стаціонарно надаються послуги з профілактики, лікування тварин та проведення клінічних досліджень.
17. В умовах амбулаторії ветеринарної медицини амбулаторно надаються послуги з лікувально-профілактичної допомоги тваринам.
18. Спеціалістами ветеринарної медицини пунктів ветеринарної медицини надаються послуги з лікувально-профілактичної допомоги тваринам з виїздом до господарств різної форми власності.
Пункт ветеринарної медицини — приміщення для надання послуг з лікувально-профілактичної допомоги тваринам в умовах господарств різної форми власності.
19. Виробничі приміщення поділяються на такі зони:
адміністративна — приміщення (його частина), де розташовуються службово-побутові кімнати;
амбулаторна — приміщення (його частина), в яких розташовуються реєстратура, кімната спеціалістів (робочі кабінети), діагностичний кабінет, кімнати для зберігання медикаментів, біопрепаратів, медичних інструментів, стерилізаційна;
зона стаціонарних приміщень — приміщення для утримання хворих тварин;
ізолятор — приміщення для утримання інфекційно-хворих тварин або проведення лікувальних процедур інфекційних хвороб.
20. Пункти ветеринарної медицини повинні мати: робоче місце спеціаліста; місце для зберігання медикаментів, біопрепаратів та медичних інструментів з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей та дії на них різноманітних факторів зовнішнього середовища; місце для проведення стерилізації спецодягу, інструментів і матеріалів; місце для зберігання побутового інвентарю.
Амбулаторії ветеринарної медицини повинні мати: робочий кабінет спеціаліста; місце для зберігання медикаментів, біопрепаратів та медичних інструментів з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей; кімнату для проведення стерилізації спецодягу, інструментів і матеріалів (стерилізаційну); місце для реєстратури; манеж; приміщення для проведення лікувальних процедур (операційну); місце для зберігання побутового інвентарю. Клініки ветеринарної медицини облаштовуються також приміщенням для утримання хворих тварин та/або ізолятором.
21. Клініки та амбулаторії ветеринарної медицини можуть мати спеціалізовані кабінети, облаштовані спеціальним обладнанням (рентген-кабінет, кабінет ультразвукової діагностики).
22. Технологічне обладнання, устатковання, пристрої, інструмент та засоби вимірювальної техніки повинні утримуватися у відповідному технічному стані. Засоби вимірювальної техніки підлягають періодичній повірці відповідно до вимог законодавства.
23. Приміщення клінік та амбулаторій ветеринарної медицини, в яких перебувають тварини, повинні бути ізольованими від інших приміщень. На вході у такі приміщення обов’язкове розміщення дезкилимка.
24. Карантинні приміщення та приміщення, де утримуються тварини, хворі на інфекційні хвороби, повинні виключати можливість самостійного виходу ізольованої тварини.
25. Для провадження господарської діяльності з ветеринарної практики приміщення клініки розташовуються в окремій будівлі, що не належить до житлового фонду, а амбулаторії ветеринарної медицини та приміщення пункту ветеринарної медицини можуть розміщуватися також у вбудованому (прибудованому) ізольованому приміщенні на першому поверсі будинку з окремим самостійним виходом.
Кадрові вимоги
26. Особи, які безпосередньо займаються наданням ветеринарних послуг, повинні мати відповідну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки молодший спеціаліст, бакалавр, магістр за спеціальністю “Ветеринарна медицина”, що підтверджується документом про освіту.
27. Для провадження господарської діяльності з ветеринарної практики фізична особа — підприємець повинен мати освіту спеціаліста ветеринарної медицини, а юридична особа — мати у своєму складі спеціалістів ветеринарної медицини.
28. Спеціалісти ветеринарної медицини не рідше одного разу на п’ять років повинні проходити підвищення кваліфікації. Документом, що підтверджує проходження курсів підвищення кваліфікації, є свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації, видане відповідним навчальним закладом.
29. Ліцензіат повинен мати посадові інструкції для спеціалістів ветеринарної медицини, які безпосередньо пов’язані з провадженням господарської діяльності з ветеринарної практики.
