КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 5 серпня 2020 р. N 686
Київ

Про затвердження норм втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", підпункту 14.1.141 ¹пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування, що додаються.

2. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування.

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 37

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 серпня 2020 р. N 686

НОРМИ
втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування

I. Загальні положення

1. Ці норми встановлюють максимально допустимі втрати нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування автомобільним, залізничним, морським і річковим та трубопровідним транспортом.

2. У цих нормах термін "втрати нафтопродуктів" означає зменшення кількості (за умови збереження якості в межах встановлених вимог) із причин, пов'язаних з їх фізико-хімічними властивостями, втратою внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) або з іншої причини, пов'язаної з природним результатом (до втрат нафтопродуктів не відносяться втрати нафтопродуктів, обумовлені порушенням вимог технічних регламентів, правил технічної експлуатації, зберігання).

3. Норми втрат поширюються на нафтопродукти, що класифікуються за кодами згідно з УКТЗЕД.

4. Норми втрат встановлені для однієї кліматичної зони для всієї території України та двох періодів року, а саме:

осінньо-зимовий період - з 1 жовтня по 31 березня; весняно-літній період - з 1 квітня по 30 вересня.

5. Норми втрат нафтопродуктів визначаються для таких операцій:

1) приймання;

2) відпуск;

3) перевантаження;

4) зберігання;

5) транспортування:

- автомобільним транспортом;

- залізничними транспортом;

- суднами морського і річкового транспорту;

- трубопровідним транспортом.

6. Застосування норм втрат нафтопродуктів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що провадять хоча б один з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання та реалізація нафтопродуктів на території України.

7. Норми втрат є граничними і застосовуються тільки у випадку встановлення фактичної нестачі нафтопродуктів.

8. Списання нафтопродуктів у межах норм втрат до встановлення факту нестачі забороняється.

9. Норми втрат нафтопродуктів не поширюються на нафтопродукти, які приймаються та здаються поштучно (фасована продукція, яка транспортується або зберігається в герметичній тарі, запаяна із застосуванням герметиків, ущільнювачів тощо), а також які зберігаються в резервуарах підвищеного тиску.

10. Норми втрат нафтопродуктів у частині їх зберігання не поширюються на обсяги нафтопродуктів у резервуарах автозаправних станцій.

11. Норми втрат нафтопродуктів не застосовуються під час їх транзитного перевезення.

II. Норми втрат нафтопродуктів

1. Приймання, відпуск, перевантаження нафтопродуктів

2. Зберігання нафтопродуктів

3. Транспортування автомобільним транспортом

4. Транспортування залізничним транспортом

5. Транспортування суднами морського та річкового транспорту

6. Транспортування магістральним трубопровідним транспортом

Норми втрат, що постають у часі переміщення нафтопродуктів магістральним трубопровідним транспортом, становить 0,06 відсотка обсягу транспортування незалежно від періоду року та відстані перевезення.

7. Норми втрат під час здійснення технологічних операції з нафтопродуктами в разі їх підігріву

У випадках підігріву нафтопродуктів відповідно до технології проведення транспортної операції незалежно від періоду року застосовується норма весняно-літнього періоду, збільшена залежно від температури підігріву:

від 21 до 30° C - у 1,5 разу;

від 31 до 50° C - у 2 рази;

від 51° C і вище - у 3 рази.

За температури підігріву від 11 до 20° C в осінньо-зимовий період відповідна норма осінньо-зимового періоду збільшується в 1,5 разу, а норма весняно-літнього періоду залишається без змін.