У К А З
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР

N 310-09 від 24.09.74
vd740924 vn310-09

Про умови праці робітників і службовців, зайнятих
на сезонних роботах

( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президії
Верховної Ради СРСР
N 1044-10 ( v1044400-79 ) від 13.11.79
N 8723-10 ( v8723400-83 ) від 26.01.83

Висновком Комітету Конституційного Нагляду
N 20 (2-22 ) ( v0020400-91 ) від 04.04.91 )

У зв'язку з Основами законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю Президія Верховної Ради СРСР п о с т а н о в л я є:

1. Сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців.

Переліки сезонних робіт затверджуються Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях спільно з ВЦРПС за поданням міністерств, державних комітетів, відомств СРСР і Рад Міністрів союзних республік.

( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР N 8723-10 ( v8723400-83 ) від 26.01.83 )

2. На робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах, поширюється дія законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю з винятками, встановленими цим Указом.

3. Осіб, яких приймають на сезонні роботи, має бути попереджено про це при укладенні трудового договору. В наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу має бути зазначено, що даний працівник приймається на сезонну роботу.

4. Трудовий договір при прийманні на сезонні роботи може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону.

5. При прийманні на сезонні роботи випробування з метою перевірки відповідності робітника або службовця доручуваній йому роботі не встановлюється.

6. Робітники і службовці, зайняті на сезонних роботах, мають право розірвати трудовий договір, попередивши про це адміністрацію письмово за три дні.

7. Трудовий договір з робітниками і службовцями, зайнятими на сезонних роботах, може бути розірвано з ініціативи адміністрації на підставах, передбачених законодавством Союзу РСР і союзних республік про працю (крім підстав, передбачених у пункті 5 статті 17 Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю), а також у випадках;

а) припинення робіт на підприємстві, в установі, організації на строк більше двох тижнів з причин виробничого характеру або скорочення робіт в них;

б) нез'явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.

У разі втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також коли законодавством Союзу РСР встановлено триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні, за робітниками і службовцями, зайнятими на сезонних роботах, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, але не більш як до закінчення строку роботи за договором.

8. Робітникам і службовцям, зайнятим на сезонних роботах, вихідна допомога виплачується у випадках, передбачених статтею 19 Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю, а також у разі розірвання трудового договору на підставах, передбачених у пункті <а> статті 7 цього Указу.

Вихідна допомога робітникам і службовцям, зайнятим на сезонних роботах, виплачується в розмірі тижневого середнього заробітку, а в разі призову або вступу на військову службу - в розмірі двотижневого середнього заробітку.

9. Робітникові або службовцеві, незаконно звільненому з сезонної роботи, виплачується за рішенням чи постановою органу по розгляду трудових спорів середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до поновлення на роботі або закінчення строку роботи за договором, але не більш як за три місяці.

У таких же межах виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу чи різниця в заробітній платі за час виконання нижчеоплачуваної роботи робітникові або службовцеві, незаконно переведеному на іншу роботу.

10. ( Частина перша статті 10 втратила чинність як така, що не відповідає Конституції СРСР на підставі Висновку Комітету Конституційного Нагляду N 20 (2-22 ) ( v0020400-91 ) від 04.04.91 ) Робітники і службовці, зайняті на сезонних роботах, правом на відпустку або заміну її грошовою компенсацією не користуються.

Забезпечення зазначених робітників і службовців допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю встановлюється в порядку, який визначається Радою Міністрів СРСР.

11. Робітникам і службовцям, зайнятим на сезонних роботах, у випадках, передбачених законодавством, стаж роботи на даному підприємстві, в установі, організації підсумовується і вважається безперервним, якщо вони пропрацювали сезон повністю, уклали трудовий договір на наступний сезон і повернулися на роботу в установлений строк. Час міжсезонної перерви не зараховується до безперервного стажу роботи.

У випадках, передбачених постановами Ради Міністрів СРСР, робота протягом повного сезону зараховується до стажу, який дає право на пенсію, за рік роботи.

12. ( Частина перша статті 12 втратила чинність на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР N 1044-10 ( v1044400-79 ) від 13.11.79 ) ) Дія цього Указу не поширюється на робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах у лісовій промисловості та лісовому господарстві.

До тимчасових робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах, застосовується законодавство про тимчасових робітників і службовців.

1З. Визнати такими, що втратили чинність:

Постанову ЦВК і РНК СРСР від 4 червня 1926 року "Про умови праці на сезонних роботах" (33 СРСР, 1926 р., N 40, ст. 290) із змінами (33 СРСР, 1927 р., N З, ст. 81: 1929 р., N 23, ст. 196, пункт 1; N 24, ст. 208, пункт 5; N 63, ст. 578; 1930 р., N 23, ст. 252, пункт 4 розділу III; 1933 р., N 18, ст. 100, пункт 27);

частину третю статті 34 Кодексу про пільги для військовослужбовців і військовозобов'язаних Робітничо-Селянської Червоної Армії та їх сімей, затвердженого Постановою ЦВК і РНК СРСР від 23 квітня 1930 року в редакції Постанови ЦВК і РНК СРСР від 13 серпня 1930 року (33 СРСР, 1930 р., N 23, ст. 253; N 40, ст. 423, пункт "а" розділу VI).

Голова Президії Верховної Ради СРСР

М.ПІДГОРНИЙ

Секретар Президії Верховної Ради СРСР

М.ГЕОРГАДЗЕ

Москва, Кремль. 24 вересня 1974 р.
N 310-IX.