• Професійні журнали
    • Uteka
    • Портал Баланс-Бюджет
    • Видання "Баланс-Клуб"
  • Новини
  • Вебінари
  • Спецрозбір
  • Правова база
  • Конкурс
  • Магазин
  • Академiя
    Beta
  • Сервіси
  • Свiт позитива
  • Про нас
  • UAB: Кредити для Агро
  • Розділи
  • Головна
  • Правова база
    • Всі категорії
    • Всі категорії Ютека
    • Агро
    • Комерція
    • Новини
    • Спецрозбір
    • Медичні КНП
    • Вебінари
    • Online бібліотека «Баланс»
    • Online видання «Баланс»
    • Online видання «Баланс-Агро»
    • Агропорадники
    • Реальна бухгалтерія
    • Спецтема
    • Кадровик
    • Консультаційна лінія
    • ----------------
    • Всі категорії порталу Бюджет
    • Баланс-Бюджет
    • Online Баланс-Бюджет
    • Спецвипуски. Освіта
    • Держоргани
    • Спецпроєкти Бюджет
    • Новини Бюджет
    • Сервіси. Баланс-Бюджет
    • Вебінари. Баланс-Бюджет
    • ----------------
    • Моя професія
    • Моє життя
    • Бухгалтерська кухня
    • Uteka
    • ----------------
    • Календар бухгалтера
    • Дані для розрахунків
    • Калькулятори
    • Форми і бланки
    • Зразки
    • Чеклісти
    • ----------------
    • Правова база
  • Вхід
  • Підписатися
  • Кадровик
    • Трудовий та цивільний договір
    • Трудові відносини
    • Відпустки та час відпочинку
    • Військовий облік та бронювання
    • Пільги та гарантії працівникам
    • Режим роботи та робочий час
    • Навчання та стажування
    • Кадрове діловодство
    • Професійна класифікація
    • Охорона праці
    • Соціальне страхування
    • Перевірки та відповідальність
    • Юридична консультація
    • Звітність
    • Зразки кадрових документів
    • Спецвипуски для кадровика
  • Комерція
    • Зовнішньоекономічна діяльність
    • Документообiг
    • Зарплата і кадри
    • Карантин
    • МСФЗ
    • Робота з приватними підприємцями
    • Розрахунки
    • Спецвипуски для комерційних підприємств
    • Схеми бухгалтерських проводок
    • Облік, податки та звiтнiсть
    • Господарські операції
    • Приватний підприємець
    • Фінансовий аудит
    • Школа бухгалтера: просто про облік
    • Юридичні консультації
    • Перевірки
    • Uteka
    • Блог редакції Uteka-Комерція
  • Агро
    • Державна підтримка та інвестиції
    • Земля та земельні правовідносини
    • Карантин
    • Оподаткування та бухоблік сільгосппідприємств
    • Оплата праці та кадри в С/Г
    • Галузевий бухгалтерський облік в С/Г
    • Перевірки с/г підприємств
    • Фермерське господарство
    • Господарські операції в агросекторі
    • Розрахунки в С/Г
    • Спецвипуски для агропідприємств
    • Школа бухгалтера с/г галузі
    • Юридичні консультації
    • Uteka
    • Блог редакції Uteka-Агро
  • Медичні КНП
    • Організаційні документи
    • Планування діяльності
    • Бухоблік та оподаткування
    • Оплата праці та кадровий облік
    • Юридична підтримка
    • Карантин
Чеклісти Баланс-Бюджет Спецрозбір Реальна бухгалтерія Агропорадники Краще
 
Проф. журнали Новини Правова база Конкурс Магазин Академiя
Beta
Сервіси Бюджет Свiт позитива
Підписатися на Uteka Техпідтримка Моя база
Мій кабінет
Проф. журнали
Головна Спецтема Кадровик Комерція Агро Медичні КНП Спецрозбір Реальна бухгалтерія Агропорадники Вебінари Новини Online бібліотека «Баланс» Online видання «Баланс» Online видання «Баланс-Агро» Краще
Конкурс
Про конкурс Особистий кабінет
Магазин
Всі розділи Книжки Проф. журнали Заходи Сувеніри Бухгал.система "Баланс" Комплекти Uteka Доставка і оплата Контакти
Сервіси
Чеклісти Календар бухгалтера Дані для розрахунків Калькулятори Форми і бланки Зразки
Бюджет
Баланс-Бюджет Спецвипуски. Освіта Новини Бюджет Вебінари. Баланс-Бюджет Медицина Держоргани Спецпроєкти Бюджет Online Баланс-Бюджет
Свiт позитива
Моє життя Бухгалтерська кухня Uteka Моя професія Листівки
Академiя
Всі курси Партнерство Техпідтримка
  • Усі документи
  • МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАР...
  • Розділ 30. Перераху...
Зміст документа
Зміст документа
Детальна інформація

Наразі діє

Набрання чинності 01.01.2013

Тип документа

МСФЗ

Номер документа

929_063

Дата затвердження

01.01.2013

Дата вступу в дію

01.01.2013

Суб'єкт нормотворчості

IASB

Галузі

Фінансове право

Сфера застосування цього МСФЗ

Цей МСФЗ для МСП призначений для застосування малими та середніми підприємствами (МСП).

В документі:

наводяться характерні риси МСП;

визначено мету подання фінансових звітів малих та середніх підприємств;

перелічені якісні характеристики інформації у фінансових звітах;

встановлений порядок подання фінансових звітів;

визначено відповідність МСФЗ для МСП;

визначено, яка інформація має бути подана у звіті про фінансовий стан та порядок її подання;

наведено базові інструменти фінансової звітності;

навдені приклади розрахунків.

Розділ 30. Перерахування сум в іноземній валюті

Сфера застосування цього розділу

30.1 Підприємство може здійснювати зовнішню діяльність двома шляхами: мати операції в іноземній валюті або закордонні господарські одиниці. Крім того, підприємство може подавати свої фінансові звіти в іноземній валюті. В цьому розділі визначено, як включати операції в іноземній валюті і закордонні господарські одиниці до фінансових звітів підприємства, та як переводити фінансові звіти у валюту подання. Облік фінансових інструментів, визначених в іноземній валюті розглядається у Розділі 11 "Базові фінансові інструменти" та в Розділі 12 "Інші питання фінансових інструментів".

Функціональна валюта

30.2 Кожне підприємство має визначити свою функціональну валюту. Функціональна валюта - це валюта основного економічного середовища, в якому підприємство здійснює свою діяльність.

30.3 Основним економічним середовищем, в якому підприємство здійснює свою діяльність, зазвичай є середовище, в якому воно переважно генерує і витрачає грошові кошти. Отже при визначенні своєї функціональної валюти підприємство розглядає такі чинники:

а) валюту:

i) що головним чином впливає на ціни продажу товарів і послуг (часто це валюта, в якій визначаються ціни продажу його товарів та послуг і здійснюються розрахунки);

ii) країни, в якій ціни продажу його товарів і послуг, головним чином, визначаються конкуренцією та нормативними документами;

б) валюту, що головним чином впливає на витрати на оплату праці, матеріали та інші витрати, пов'язані з наданням товарів чи послуг (часто це буде валюта, в якій визначаються такі витрати та здійснюються розрахунки).

30.4 Свідчення щодо функціональної валюти підприємства також можуть надавати наведені нижче чинники:

а) валюта, в якій генеруються кошти від фінансової діяльності (тобто, від емісії боргових інструментів та інструментів власного капіталу);

б) валюта, в якій зазвичай зберігаються надходження від операційної діяльності.

30.5 Наведені далі додаткові чинники беруться до уваги при визначенні функціональної валюти закордонної господарської одиниці, а також, чи є її функціональна валюта такою ж, як валюта підприємства, що звітує (підприємством, що звітує, у цьому контексті, є підприємство, яке має закордонну господарську одиницю у формі дочірнього підприємства, філії, асоційованого чи спільного підприємства):

а) чи здійснюється діяльність закордонної господарської одиниці як продовження діяльності підприємства, що звітує, а не зі значним ступенем автономності. Приклад першого - коли закордонна господарська одиниця тільки продає товари, імпортовані з підприємства, що звітує, і переказує йому виручку. Приклад другого - коли господарська одиниця акумулює грошові кошти та інші монетарні статті, несе витрати, генерує дохід та погашає позики, усе переважно у своїй національній валюті;

б) чи становлять операції з підприємством, що звітує, велику чи малу частину діяльності закордонної господарської одиниці;

в) чи впливають прямо грошові потоки від діяльності закордонної господарської одиниці на грошові потоки підприємства, що звітує, та чи є вони легко доступними для переказу йому.

г) чи є достатніми грошові потоки від діяльності закордонної господарської одиниці для обслуговування існуючих та, як правило, очікуваних боргових зобов'язань без коштів, доступних завдяки підприємству, що звітує.

Використання функціональної валюти при звітуванні про операції в іноземній валюті

Первісне визнання

30.6 Операція в іноземній валюті - це операція, яка визначається чи потребує розрахунків в іноземній валюті, включаючи операції, що виникають, коли підприємство:

а) купує або продає товари чи послуги, ціна на які визначена в іноземній валюті;

б) отримує або надає кошти, якщо суми, які підлягають сплаті або отриманню, визначені в іноземній валюті або

в) іншим чином купує або ліквідовує активи, або бере на себе зобов'язання, визначені в іноземній валюті, чи погашає їх.

30.7 Операцію в іноземній валюті підприємство має відображати після первісного визнання у функціональній валюті, застосовуючи до суми в іноземній валюті курс обміну "спот" між функціональною валютою та іноземною валютою на дату операції.

30.8 Дата операції - це дата, на яку операція вперше починає відповідати критеріям визнання згідно з цим МСФЗ. З практичних причин часто застосовується курс, який наближається до фактичного курсу на дату операції; наприклад, можна використати середній курс протягом тижня або місяця для всіх операцій у кожній іноземній валюті, які здійснюються протягом цього періоду. Однак, якщо валютні курси суттєво коливаються, застосування середнього курсу є недоречним.

Звітність на кінець подальших звітних періодів

30.9 На кінець кожного звітного періоду підприємство має:

а) монетарні статті в іноземній валюті переводити, застосовуючи курс при закритті;

б) немонетарні статті, які оцінюються за історичною собівартістю в іноземній валюті, переводити, застосовуючи валютний курс на дату операції;

в) немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, переводити, застосовуючи валютні курси на дату визначення справедливої вартості.

30.10 Курсові різниці, що виникають при розрахунках за монетарними статтями або при переведенні монетарних статей за курсами, котрі відрізняються від тих, за якими вони переводилися при первісному визнанні протягом періоду або у попередніх періодах, визнаються у прибутку або збитку в тому періоді, в якому вони виникають, за винятком наведеного в параграфі 30.13.

30.11 Коли, згідно з іншим розділом цього МСФЗ, прибуток чи збиток за немонетарною статтею вимагається визнати в іншому сукупному доході, будь-який валютний компонент прибутку чи збитку за цією статтею підприємство визнає в іншому сукупному доході. І навпаки, коли прибуток або збиток за немонетарною статтею визнається у прибутку чи збитку, будь-який валютний компонент прибутку чи збитку за цією статтею підприємство визнає у прибутку чи збитку.

Чиста інвестиція у закордонну господарську одиницю

30.12 Підприємство може мати монетарну статтю, яка підлягає отриманню від закордонної господарської одиниці або сплаті неї. Стаття, розрахунок за якою найближчим часом не планувався і навряд чи відбудеться, є, по суті, частиною чистої інвестиції підприємства у цю закордонну господарську одиницю, і обліковується згідно з параграфом 30.13. Такі монетарні статті можуть включати довгострокову кредиторську заборгованість або кредити. Торгову дебіторську чи кредиторську заборгованість вони не включають.

30.13 Курсові різниці, що виникають за монетарною статтею, яка становить частину чистих інвестицій підприємства, що звітує, в закордонну господарську одиницю, слід визнавати у прибутку або збитку в окремих фінансових звітах підприємства, що звітує, або в окремих фінансових звітах закордонної господарської одиниці, якщо доречно. У фінансових звітах, які містять закордонну господарську одиницю та підприємство, що звітує (наприклад, консолідовані фінансові звіти, коли закордонна господарська одиниця є дочірнім підприємством), такі курсові різниці первісно слід визнавати в іншому сукупному доході та відображати як компонент власного капіталу. Їх не слід знову визнавати у прибутку чи збитку від вибуття чистих інвестицій.

Зміна функціональної валюти

30.14 Якщо відбувається зміна функціональної валюти підприємства, то підприємство застосовує процедури переведення, що використовуються до нової функціональної валюти, перспективно з дати зміни.

30.15 Як зазначено у параграфах 30.2 - 30.5, функціональна валюта підприємства відображає основні операції, події та умови, що стосуються цього підприємства. Відповідно, як тільки функціональна валюта визначена, її можна змінити, лише якщо відбувається зміна основних операцій, подій та умов. Наприклад, зміна валюти, яка головним чином впливає на ціну продажу товарів та послуг, може призвести до зміни функціональної валюти підприємства.

30.16 Вплив зміни функціональної валюти обліковується перспективно. Іншими словами, підприємство переводить всі статті у нову функціональну валюту, застосовуючи валютний курс на дату зміни. Остаточні переведені суми за немонетарними статтями вважаються їх історичною собівартістю.

Використання валюти подання іншої, ніж функціональна валюта

Переведення у валюту подання

30.17 Підприємство може подавати свої фінансові звіти у будь-якій валюті (або валютах). Якщо валюта подання відрізняється від функціональної валюти підприємства, воно переводить свої результати та фінансовий стан у валюту подання. Наприклад, якщо група складається з окремих підприємств з різними функціональними валютами, статті доходу та витрат і фінансовий стан кожного підприємства відображаються у спільній валюті, щоб можна було подати консолідовані фінансові звіти.

30.18 Підприємство, функціональна валюта якого не є валютою країни з гіперінфляційною економікою, переводить свої результати та фінансовий стан в іншу валюту подання, застосовуючи такі процедури:

а) активи та зобов'язання в кожному поданому звіті про фінансовий стан (тобто, включаючи порівняльні дані) переводяться за курсом при закритті на дату цього звіту про фінансовий стан;

б) дохід та витрати в кожному звіті про прибутки та збитки (тобто, включаючи порівняльні дані), переводяться за валютними курсами на дату операцій;

в) всі остаточні курсові різниці визнаються в іншому сукупному доході.

30.19 З практичних причин курс, який наближається до валютних курсів на дату операцій, наприклад середній курс протягом періоду, підприємство може застосовувати для переведення статей доходу та витрат. Однак, якщо валютні курси зазнають суттєвих коливань, то застосування середнього курсу за період є недоречним.

30.20 Курсові різниці, зазначені в параграфі 30.18в), виникають унаслідок:

а) переведення доходу та витрат за валютним курсом на дату операцій, а активів та зобов'язань - за курсом при закритті;

б) переведення чистих активів на початок періоду за курсом при закритті, який відрізняється від попереднього курсу при закритті.

Якщо курсові різниці стосуються закордонної господарської одиниці, яка є консолідованою, проте не є у повному володінні, то акумульовані курсові різниці, які виникають від переведення і розподіляються на неконтролюючу частку, відносяться до неконтролюючої частки і визнаються як її частина в консолідованому звіті про фінансовий стан.

30.21 Підприємство, функціональна валюта якого є валютою країни з гіперінфляційною економікою переводить свої результати та показники фінансового стану в іншу валюту подання, використовуючи процедури, визначені в Розділі 31 "Гіперінфляція".

Переведення закордонної господарської одиниці у валюту подання інвестора

30.22 Об'єднання активів, зобов'язань, доходу та витрат закордонної господарської одиниці з активами, зобов'язаннями, доходом та витратами підприємства, що звітує, слід здійснювати за стандартними процедурами консолідації, такими як вилучення внутрішньогрупових сальдо і внутрішньогрупових операцій дочірнього підприємства (див. Розділ 9 "Консолідовані та окремі фінансові звіти"). Проте, внутрішньогруповий монетарний актив (або зобов'язання), незалежно від того, чи є він коротко- або довгостроковим, не може бути вилученим із відповідного внутрішньогрупового зобов'язання (або активу) без відображення наслідків коливань валюти у консолідованих фінансових звітах. Це відбувається тому, що монетарна стаття являє собою зобов'язання конвертувати одну валюту в іншу, і підприємство, що звітує, отримує прибуток чи збиток через коливання валюти. Відповідно, в консолідованих фінансових звітах підприємства, що звітує, така курсова різниця продовжує визнаватися у прибутку чи збитку або, якщо вона виникає за обставин, які наведені у параграфі 30.13, то вона класифікується як власний капітал.

30.23 Будь-який гудвіл, що виникає при придбанні закордонної господарської одиниці, та будь- які коригування справедливої вартості до балансової вартості активів і зобов'язань, що виникають унаслідок придбання цієї закордонної господарської одиниці, слід розглядати як активи та зобов'язання закордонної господарської одиниці. Отже вони відображаються у функціональній валюті закордонної господарської одиниці та переводяться за курсом при закритті, відповідно до параграфу 30.18.

Розкриття інформації

30.24 Посилання на "функціональну валюту" в параграфах 30.26 та 30.27 у випадку групи застосовуються до функціональної валюти материнського підприємства.

30.25 Підприємство розкриває таку інформацію:

а) суму курсових різниць, визнаних у прибутку чи збитку, за винятком тих, що виникають від фінансових інструментів, оцінених за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, згідно з Розділами 11 та 12;

б) суму курсових різниць, що виникають протягом періоду та класифікуються як окремий компонент власного капіталу на кінець періоду.

30.26 Підприємство зазначає, в якій валюті подаються фінансові звіти. Коли валюта подання відрізняється від функціональної валюти, підприємство зазначає цей факт і функціональну валюту, а також причину застосування іншої валюти подання.

30.27 Коли відбувається зміна функціональної валюти підприємства, що звітує, або суттєвої закордонної господарської одиниці, підприємство зазначає цей факт і причину зміни функціональної валюти.

Розділ 30. Перерахування сум в іноземній валюті

Головна:

  • Головна
  • Спецтема
  • Кадровик
  • Комерція
  • Агро
  • Медичні КНП
  • Спецрозбір
  • Реальна бухгалтерія
  • Агропорадники
  • Вебінари
  • Новини
  • Online бібліотека «Баланс»
  • Online видання «Баланс»
  • Online видання «Баланс-Агро»
  • Мітки

Підписатися на Uteka:

  • Спецтема - 8400 грн. / рік.
  • Кадровик - 7116 грн. / рік.
  • Комерція - 6864 грн. / рік.
  • Агро - 7248 грн. / рік.
  • Медичні КНП - 4416 грн. / рік.
  • Спецрозбір - 8400 грн. / рік.
  • Агропорадники - 3600 грн. / рік.
  • Вебінари - 6000 грн. / рік.
  • Online бібліотека «Баланс» - 8352 грн. / рік.
  • Online видання «Баланс» - 7704 грн. / рік.
  • Online видання «Баланс-Агро» - 7704 грн. / рік.
  • Популярні статті

Про нас:

  • Про нас
  • Зв'язатися з нами
  • Техпідтримка
  • Наші телефони
  • Користувацька угода

Партнери:

  • Depositphotos

Спільноти:

  • Facebook
  • Instagram
  • Telegram
  • Twitter
  • LinkedIn
  • YouTube

© 2014-2025